Корисна інформація учням
Стилі та напрямки сучасної музики
З давніх часів музика всюди супроводжує людину. Вона розслабляє, піднімає настрій, заспокоює або виробляє зворотний ефект — насторожує, лякає. Безліч впливів, що надаються музикою на людину, пояснюється різноманіттям стилів. Якісь з них з’явилися давно, і донині популярні, інші виникли буквально 5-10 років тому і лише набирають в свої ряди прихильників нових напрямків.
Навряд чи існує універсальна класифікація музики за стилями — деякі жанри можна віднести відразу до декількох категоріїв. Однак кілька ключових напрямів цього виду мистецтва виділити вийде.
Класична музика
Перш ніж розбиратися з видами музики XX – XXI століть, варто згадати, з чого все почалося. А витоки усіх нині існуючих напрямків відносяться до XVI – XIX століть нашої ери, коли зароджувалася класична музика. Твори минулих століть — культурна спадщина світу, мільйонами людей визнана шедеврами. Бах, Гайдн, Моцарт, Бетховен, Шопен, Шуберт, Чайковський, Мусоргський — ці прізвища відомі навіть тим, хто
воліє слухати виключно стилі і напрямки сучасної музики і не визнає класику.
Відео про різноманітті стилів музики
Відмінні особливості класичної музики зможе назвати кожен:
- спокійні мелодії;
- піаніно;
- орган і камерні інструменти як головні джерела звуків;
- довгі
композиції; - концептуальні твори.
Поп-музика
Розшифровується як «популярна музика» — для широкого кола слухачів. Розуміти дане формулювання можна двояко. З одного боку, популярною вважається будь-яка музика, яку слухають сучасні люди (тобто рок, реп та інші стилі автоматично потрапляють під визначення). З іншого боку, більш конкретною, під «популярною»розуміється музика, що має певний ритм, мелодійність і танцювальність, що робить її окремим напрямком.
Структура виконання — куплет, приспів, куплет, приспів — характерна для більшості виконавців, а часто зустрічаються тематиками є любов, переживання, гарний настрій, веселощі. Легка, ненав’язлива музика звучить всюди — в гіпермаркетах, автобусах, магазинах, салонах краси, на радіо і, звичайно ж, на дискотеках. Під неї дуже легко танцювати: для цього поп-музика і призначена.
Виконавців поп-музики безліч: вони завжди на слуху і на виду, тому недоцільно перераховувати їх. В цілому ж «попса» являє собою легкий стиль, має ритм, але несе слабке смислове навантаження (особливо це стосується сучасних виконавців). Але більш популярного жанру для веселого проведення часу не
існує.
Хіп-хоп
Даний напрямок виник в США в другій половині XX століття як протест темношкірогонаселення проти расової дискримінації. «Музику нетрів» — можна почути і таке визначення хіп-хопу.
До даної групи відносяться такі жанри, як реп і r’n’b (ритм-енд-блюз). Хіп-хоп культура не стояла на місці — поступово розвиваючись, вона набувала все більшої аудиторії (переважно темношкірого підліткового віку, однак, історія знає винятки — наприклад, в особі Емінема), винаходила власний стиль одягу (широкі штани, кросівки, кепки з прямим козирком) і імідж (дреди), впливала на появу субкультур (брейк-данс — різновид танців, графіті — спосіб малювання).
Відмінними особливостями жанру музики хіп-хоп є швидко читаємі тексти, які виражають протест, що висміюють розкішне життя, відсутність мелодики композицій і різноманіття інструментів; виконавець більше говорить, ніж співає. Однак в репі присутня певна ритміка, що спонукає здійснювати деякі
рухи всім тілом.
З популярних нині зарубіжних реп-виконавців виділяються Snoop-Dog, Eminem, Jay-Z, з вітчизняних — Каста, Ноггано, Тіматі.
Різноманіття стилів зарубіжної музики жанру хіп-хоп не вичерпується двома вище згаданими напрямами. Якщо судити виключно по манері виконання, то в групу варто приписати:
- реггі;
- соул;
- фанк;
- ф’южн;
- ямаскую музику.
Вони наповнені простотою, виконавець не застосовує безліч інструментів та звукових ефектів, а перші виконавці жанрів також вийшли з бідних груп населення. Важливий момент — вищеназвані стилі правильніше вписати в групу «змішані стилі музики», оскільки вони об’єднують елементи хіп-хопу з народною музикою різних країн.
Електронна музика
Являє собою з’єднання звуків, отриманих за допомогою електронного обладнання — комп’ютера, синтезатора, електрогітари, іншої техніки. Чистий вокал у творах зустрічається вкрай рідко, так як він часто виконується також на синтезаторі. Мелодії дуже прості і невигадливі. Обумовлено це тим, що створюється музика для вечірок і тусовок молоді. Дуже поширений такий вид творів, як ремікс — танцювальна обробка хіта з року, класики, іншого стилю.
Відео про стилі сучасної клубної музики
Не несучи живої музики (вокалу, музичних інструментів), виконавці жанру «електро»рідко влаштовують гастрольні тури, однак, шоу навіть з невеликим числом глядачів запам’ятовується яскравим світловим шоу.
Джаз і блюз
Традиційно музика цього напряму виконувалася на духових інструментах — трубі, саксофоні, тромбоні із застосуванням бас-гітари або контрабаса і фортепіано. Класичний склад джаз-бенду (групи людей, що виконують джаз) складався з 3-4 музикантів і співака. Відмінна риса напряму від інших стилів —
імпровізація, тобто не відпрацьовуються на репетиціях ритмічні і мелодійні ходи.
Блюз нагадує джаз, однак, він старше останнього. З нього музика 20 століття придбала багато стилів і напрямів. Завдяки блюзу з’явився джаз, взявши собі деякі особливості стилю.
Послухавши джаз, можна визначити стиль виконання — один провідний інструмент грає ключову партію, а решта її обіграють. Твір нагадує діалог «питання — відповідь». Як і хіп-хоп, цей напрямок зародився серед
темношкірого населення США і в ліриці своєї відобразила всі свої біди, труднощі і проблеми.
З виконавців джазу виділяються Бенні Гудман, Френк Сінатра, Джордж Гершвін — перші джазмени.
З сучасних популярні Джессі Бэйлин, Кріс Поттер, Дейв Холланд. Вони грають на різних інструментах, але кожен має дар до основи легендарних джазових колективів.
Рок-музика
Це самий різноманітний і багатостильний напрямок музики. У року зустрічається все — від легких переборів гітари з чистим вокалом співака до важких рифів баса з грізним риком вокаліста. Зародився у другій половині xx ст., а перші виконавці такої музики (наприклад, LittleRichard) не були схожі на сучасних,
а головною тематикою пісень була любов у всьому світі. До перших виконавців рок-н-ролу відносяться Елвіс Преслі і Чак Беррі.
Пізніше, наприкінці 60-х років, виникли групи, по звучанню більше нагадують сучасний рок — Black Sabbath стали засновником хеві-метала, а Led Zeppelin —хард-року. Основною тематикою пісень став протест, протистояння суспільству, владі і звичним стереотипам.
Всупереч боротьби влади з рок-музикою, та завойовувала все більшу популярність у масах. На початку 80-х виникли глем-рок і хеві-метал, через 10 років — гранж, а на початку XXI століття виник нью-метал («новий
метал»). Скептики були осоромлені — рок-рух не думав зупинятися під натиском обставин проти нього, адже багато хто вважає, що ця музика негативно впливає на психіку й організм людини.
Важко сказати, що таке стиль в музиці —визначення дати складно, але жанр, названий роком, став «музикою
протесту і бунту». Розбиті гітари після концертів, побої фанатів груп і неадекватні витівки виконавців — лише частина особливостей, характерних для виконавців «качаючої музики» (дослівний переклад «рок-музики»).
Змішані стилі музики
В групу можна включити безліч течій. Наприклад, нью метал, який об’єднав важку рок-музику з хіп-хопом. Послухавши Slipknot, LimpBizkit, LinkinPark, стає зрозуміло, що змішані стилі музики мають місце в сучасності.
Іншим прикладом можна вважати симфо-метал — сукупність класичної музики і важкого року. Інгві Мальмстин, групи Nightwish і Epica – відмінні представники даного напрямки.
Якщо звернутися до довідників, складеним історіографами музики, можна виявити кілька сотень різних жанрів, що мають елементи тих чи інших напрямків. Неможливо дати однозначну відповідь на питання, які стилі музики існують, оскільки перерахування займе не одну годину.
Кожен стиль має свої особливості, що приваблюють певне коло слухачів. Можна з гордістю говорити, що музика — велике мистецтво людства, яке потрібно любити, берегти і слухати щодня. Вона впливає на людину, коли це необхідно, а будь-яка подія з музичним супроводом набуває набагато більший колорит, ніж без неї.
Відомі українські композитори
Відомі українські композитори 18, 19, 20 століття зробили вагомий внесок в розвиток культури. Вони творили і цим самим прославляли нашу Батьківщину. Тому сьогодні визначимо хто ж є видатні українські композитори.
ВІДОМІ УКРАЇНСЬКІ КОМПОЗИТОРИ
1. Семен Гулак-Артемовський Семен Степанович Гулак-Артемовський (1813-1873) — український композитор, співак, баритон (бас-баритон), драматичний артист, драматург, племінник письменника П. П. Гулака-Артемовського, автор однієї з перших опер на україномовне лібрето опери «Запорожець за Дунаєм». Гулак-Артемовський виїхав до Італії, де після двох років навчання дебютував у флорентійській опері (1841). Визначне місце у творчості композитора посідають українські пісні, зокрема «Стоїть явір над водою», «Спать мені не хочеться», «Ой на горі та й женці жнуть» — рапсодія із збірки з семи пісень під загальною назвою «Українська свадьба». В Україні Гулак-Артемовський побував у 1843 році з метою добору співаків та у 1850 році, коли гастролював з італійською оперною трупою.
2. Борис Лятошинський Борис Миколайович Лятошинський (1894-1968) — український композитор, диригент і педагог, один із основоположників модернізму в українській класичній музиці. Неодноразовий член журі міжнародних конкурсів, активний працівник у керівних органах Спілки композиторів України і в Київській консерваторії, Лятошинський виховав нову плеяду композиторів: І. Шамо, В. Сильвестров, І. Карабиць, Є. Станкович, О. Канерштейн. Нагороджений званнями Заслуженого діяча мистецтв УРСР (1945), народного артиста УРСР (1968), державними преміями СРСР (1946, 1952) та УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1971). Створив опери: «Золотий обруч» (за повістю Івана Франка «Захар Беркут», 1929), «Щорс» («Полководець», лібр. І.Кочерги та М.Рильського, 1937). Написав твори для хору з оркестром: «Урочиста кантата» (слова М.Рильського, 1939), «Заповіт» (слова Т.Шевченка. 1939);
3. Мирослав Скорик Мирослав Михайлович Скорик (1938) — композитор і музикознавець, Герой України, народний артист України, лауреат премії ім. Т. Г. Шевченка, кандидат мистецтвознавства, співголова Спілки композиторів України в 2006–2010 роках, художній керівник Київської опери (з 2011). Внучатий племінник Соломії Крушельницької. Відомі твори: опера «Мойсей» (Лібрето Б.Стельмаха за І. Франком, 2001), балети «Каменярі» (за І. Франком, 1967); «Сюїта» (1961); «Мелодія» для скрипки з оркестром тощо.
4. Валентин Сивельстров Валентин Васильович Сивельстров (1937) – український композитор. Композитору характерна техніка у музиці – авангард, від якої в 1970-і він відмовляється, надаючи перевагу постмодернізму. Сам автор називає свій стиль «мета-музикою». В музиці цього періоду переважають медитативні, споглядальні настрої. Валентин Сильвестров — лауреат Міжнародної премії ім. С.Кусевицького (США, 1967), Міжнародного конкурсу композиторів «Gaudeamus» (Нідерланди, 1970), Державної премії України ім. Т.Шевченка (1995), Народний артист України (1989). Нагороджений орденами «За заслуги» ІІІ ступеню (1997), Ярослава Мудрого V ступеню (2007). Почесний доктор honoris causa Національного університету «Києво-Могилянська академія» (2011). Сивельстров автор музики до багатьох фільмів. Найвідоміші твори: «Тихі пісні», «Старовинна балада», «Ода солов’ю», «Музика у старовинному стилі», та ін.
5. Дремлюга Микола Дремлюга Микола Васильович (1917- 1998) — український композитор, педагог, музично-громадський діяч, автор першого концерту для бандури, Член Національної спілки композиторів України. В 1946 році закінчив Київську консерваторію по класу композиції Л. Ревуцького та історико-теоретичний факультет. 3аслужений діяч мистецтв УРСР (1972); народний артист України (1993); Лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1998; за симфонію № 3, присвячену пам’яті жертв голодомору 1932–1933 років в Україні). Твори: ораторія «Ленін» (1970); «Під Золотим орлом» (1957); сюїта «В Польщі» (1962) тощо.
6. Євген Станкович Євген Федорович Станкович (1942) — український композитор, голова Національної спілки композиторів України (з 2005 року), заслужений діяч мистецтв УРСР (1980), народний артист УРСР (1986), Герой України (2008). Навчався у музичному училищі, вивчав композицію у Адама Солтиса у Львівській державній консерваторії імені Миколи Лисенка. Євген Станкович є автором 6-ти симфоній та 10-ти камерних симфоній, опери, 5-ти балетів, інструментальних концертів, музики до кінофільмів тощо. Відомі твори: фольк-опера «Коли цвіте папороть» (1978); для солістів, двох мішаних хорів «Панахида за померлими з голоду» (1992); для струнних інструментів Симфонія №4 (Sinfonia lirica) (1977) та ін.
7. Володимир Івасюк Володимир Михайлович Івасюк (1949-1979) — український композитор і поет. Герой України (2009, посмертно). Один із основоположників української естрадної музики (поп-музики). Автор 107 пісень, 53 інструментальних творів, музики до кількох спектаклів. Професійний медик, скрипаль, чудово грав на фортепіано, віолончелі, гітарі, майстерно виконував свої пісні. Неординарний живописець. Нагороди: дипломант Всесоюзного огляду молодих композиторів (1978); лауреат Республіканської комсомольської премії ім. М.Островського (1988, посмертно); лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1994, посмертно). Твори: «Червона рута», «Водограй», «Балада про мальви», Сюїта-варіації для камерного оркестру (1977) тощо.
8. Олександр Козаренко Олександр Володимирович Козаренко (1963) — український композитор, піаніст, музикознавець. Закінчив Львівське музичне училище та Київську консерваторію і аспірантуру, клас – піаніно. Стажувався у Вюрцбурзькому університеті (Німеччина, 2004). Доктор мистецтвознавства (2001). Лауреат Всеукраїнського конкурсу піаністів ім. М. Лисенка (1984), дипломант Всеукраїнського конкурсу камерних ансамблів (1986). Лауреат державних премій України з композиції: ім. Л. Ревуцького (1996) та ім. М. Лисенка (2001). Член Національної спілки композиторів України та Асоціації «Нова Музика». Значний вплив на творчість О. Козаренка справила багаторічна співпраця з театральними колективами, плодами якої є музика до понад 50 вистав. Також, вагомий внесок у розвиток мистецтва дали такі композитори, як: Л.Дичко, А.Загайкевич, О.Білаш, В.Косенко, М.Колесса, Т.Петриненко та ін.